Оцінка ефективності схеми фармакотерапії “ТРІО” у пацієнтів із хронічною артеріальною недостатністю ІІb–ІІІ

Background. Despite constant progress in the study of the etiopathogenetic aspects of the disease, the development and implementation of new methods of treatment, the search for optimal pharmacotherapy regimens, the problem of occlusion disease of the peripheral arteries of the lower extremities continues to be extremely relevant. The aim of the study was to evaluate the effectiveness of the “TRIO” pharmacotherapy regimen in patients with chronic arterial insufficiency IIb-III. Materials and methods. According to the aims and objectives, 45 patients with a confirmed diagnosis of peripheral arterial occlusive disease of the lower extremities and chronic arterial insufficiency IIb-III were included in the study. All patients from the study population were randomly divided into two groups. Patients from experimental group received “TRIO” pharmacotherapy (Latren, Rheosorbilact, Tivortin). Patients from comparison group received medical therapy with Rheosorbilact and Tivortin. Results. The duration of hospital stay was significantly shorter (p < 0.01) in the experimental group (7.9 ± 0.97 days) than in the comparison group (9.8 ± 1.63 days). After treatment painless walking distance and peripheral oxygen saturation were significantly greater (p < 0.01) in the experimental group (126.25 ± 72.16 m and 90.65 ± 5.07 %, respectively) than in the comparison group (54.20 ± 33.59 m and 79.48 ± 6.91 %, respectively). At the same time, the intensity of pain was significantly lower (p < 0.01) in the experimental group (3.25 ± 1.68 points) than in the comparison group (4.80 ± 1.53 points). The values of the ankle-brachial pressure index were not differing (p < 0.05) in both groups (0.49 ± 0.16 and 0.51 ± 0.17 for the experimental group and comparison group, respectively). Conclusions. “TRIO” pharmacotherapy regimen in patients with chronic arterial insufficiency IIb–III allows to improve the basic indicators of the functional state of the microvasculature of the lower extremities.Актуальность. Несмотря на постоянный прогресс в изучении этиопатогенетических аспектов заболевания и разработку и внедрение новых методов лечения, поиск оптимальных схем фармакотерапии, проблематика окклюзионной болезни периферических артерий нижних конечностей продолжает оставаться чрезвычайно актуальной. Цель исследования – оценить эффективность схемы фармакотерапии “ТРИО” у пациентов с хронической артериальной недостаточностью IIb–III. Материалы и методы. Согласно целям и задачам, в исследование были включены 45 пациентов с подтвержденным диагнозом окклюзионной болезни периферических артерий нижних конечностей и хронической артериальной недостаточностью IIb–III. Все пациенты из исследуемого контингента случайным образом были разделены на две группы. Пациентам исследуемой группы назначали консервативную терапию по схеме “ТРИО” (Латрен, Реосорбилакт, Тивортин), группы сравнения – Реосорбилакт и Тивортин. Результаты. Продолжительность пребывания в стационаре была достоверно меньше (p < 0,01) в исследуемой группе (7,9 ± 0,97 дней), чем в группе сравнения (9,8 ± 1,63 дней). После проведенного лечения дистанция безболевой ходьбы и периферическая кислородная сатурация были достоверно больше (p < 0,01) в исследуемой группе (126,25 ± 72,1 м и 90,65 ± 5,07 %, соответственно), чем в группе сравнения (54,20 ± 33,59ми 79,48 ± 6,91%, соответственно). В то же время, интенсивность болевого синдрома была достоверно меньше (p < 0,01) в исследуемой группе (3,25 ± 1,68 баллов), чем в группе сравнения (4,80 ± 1,53 баллов). Значения лодыжечно-плечевого индекса достоверно не отличались (p > 0,05) в обеих группах (0,49 ± 0,16 и 0,51 ± 0,17 для исследуемой группы и группы сравнения, соответственно). Выводы. Назначение фармакологических препаратов по схеме “ТРИО” пациентам с хронической артериальной недостаточностью IIb–III позволяет улучшить основные показатели функционального состояния микроциркуляторного русла нижних конечностей.Актуальність. Незважаючи на постійний прогрес у вивченні етіопатогенетичних аспектів захворювання та розробку і впровадження нових методів лікування, пошук оптимальних схем фармакотерапії, проблематика оклюзійної хвороби периферичних артерій нижніх кінцівок продовжує залишатися надзвичайно актуальною. Мета дослідження – оцінити ефективність схеми фармакотерапії “ТРІО” у пацієнтів із хронічною артеріальною недостатністю ІІb–ІІІ. Матеріали і методи. Відповідно до мети і завдань, у дослідження було включено 45 пацієнтів із підтвердженим діагнозом оклюзійної хвороби периферичних артерій нижніх кінцівок та хронічною артеріальною недостатністю ІІb–ІІІ. Всі пацієнти з досліджуваного контингенту випадковим чином були розподілені на дві групи. Пацієнтам дослідної групи призначали консервативну терапію за схемою “ТРІО” (Латрен, Реосорбілакт, Тівортін), групи порівняння – Реосорбілакт та Тівортін. Результати. Тривалість перебування у стаціонарі була достовірно меншою (p < 0,01) у дослідній групі (7,9 ± 0,97 днів), ніж у групі порівняння (9,8 ± 1,63 днів). Після проведеного лікування дистанція безбольової ходьби та периферична киснева сатурація були достовірно більшими (p < 0,01) у дослідній групі (126,25 ± 72,16 м та 90,65 ± 5,07 %, відповідно), ніж у групі порівняння (54,20 ± 33,59 м та 79,48 ± 6,91 %, відповідно). Натомість, інтенсивність больового синдрому була достовірно меншою (p < 0,01) у дослідній групі (3,25 ± 1,68 балів), ніж у групі порівняння (4,80 ± 1,53 балів). Значення кісточково-плечового індексу достовірно не відрізнялися (p > 0,05) в обох групах (0,49 ± 0,16 та 0,51 ± 0,17 для дослідної групи та групи порівняння, відповідно). Висновки. Призначення фармакологічних препаратів по схемі “ТРІО” пацієнтам із хронічною артеріальною недостатністю ІІb–ІІІ дозволяє покращити основні показники функціонального стану мікроциркуляторного русла нижніх кінцівок